Олег Владимирович Борисенко. Международная заявка WO 2013/112112 A1
Олег Владимирович Борисенко. Международная заявка WO 2013/112113 A1
Олег Владимирович Борисенко. Патент України UA 74144
Олег Борисенко. ПАТЕНТ УКРАИНЫ UA 74144
 |
 |
 |
| Фіг. 14. Довантажений поршень-поплавець збоку без юбки поршня. У нижню частину довантаженого поршня вставляється додаткова вага, яка відповідає за потужність зануреного рідинного двигуна. | Фіг. 15. Юбка поршня зі вставленими в неї фіксаторами гумових манжетів - вигляд знизу | Фіг. 16. Вигляд збоку юбки довантаженого поршня поплавця з отворами для 50 фіксаторів манжетів |
 |
 |
 |
| Фіг. 17. | Фіг. 18. | Фіг. 19. |
На фіг. 17, 18, 19 зображено надувну камеру з вентилем.
 |
 |
 |
 |
 |
| Фіг. 20. | Фіг. 21. | Фіг. 22. | Фіг. 23. | Фіг. 24. |
На фіг. 20 - 24 зображені закритий та відкритий зворотні клапани в вивідній трубі, а також пустий циліндр (у різних ракурсах).
Фіг. 25. вигляд зверху умовного розміщення двох заглибних рідинних двигунів у резервуарі
Фіг. 26. Умовне розміщення чотирьох занурених заглибних рідинних двигунів, які з'єднані поміж собою валами на березі ріки
 |
 |
| Фіг. 27. Водозаглибне корито | Фіг. 28. Овальний проріз головки шатуна з пружиною |
Перелік деталей та механізмів зануреного рідинного двигуна, що заявляється та який 5 зображено на вищевказаних фіг. 1 - 28:
| А - | клапанний механізм водовідводу, | 15 - | відома зірочка приводу кулачкового вала, |
| В - | 1-сторонній механізм водозабору, | 16 - | відуча зірочка приводу кулачкового вала, |
| 1 - | циліндр, | 17 - | підшипник колінчастого валу, |
| 2 - | довантажений поршень-поплавець | 18 - | пружина механізму водозабору, |
| 2.1 - | навантажена камера, | 19 - | клапан водозабору, |
| 2.2 - | поплавкова камера, | 20 - | підошва бассейну, |
| 2.3 - | фіксатори манжети, | 21 - | манжета поршневої юбки, |
| 3 - | колінчастий вал, | 22 - | вивідні отвори води (страхувальні), |
| 4 - | маховики, | 23 - | опора циліндру, |
| 5 - | шатун, | 24 - | вухо кріплення колінчастого вала до циліндру, |
| 6 - | поршневий палець, | 25 - | водозабірне колесо, |
| 7 - | вивідні труби, | 26 - | водовідвід, |
| 8 - | 1-сторонні клапани, | 27 - | корито, |
| 9 - | ланцюговий привід клапанної системи водозабору, | 28 - | розпірка корита, |
| 10 - | стоп-кран, | 29 - | штіфт, |
| 11 - | резервуар (наприклад басейн), | 30 - | пружина від гідроудара, |
| 12 - | кулачковий вал механізму водозабору, | 31 - | пружина клапана водовідводу, |
| 13 - | кулачок, | 32 - | штанга клапанів. |
| 14 - | підшипник кулачкового валу, |
Переважна більшість вищевказаних деталей для виготовлення зануреного рідинного двигуна "Батрак" можна виготувати із пластмаси та її полімерів, що суттєво знижає собівартість виробництва рідинного двигуна "Батрак".
Заглибний рідинний двигун містить:
✓ циліндр 1, в якому розташовано довантажений поршень-поплавець 2 з манжетами 21,
✓ колінчастий вал 3 з маховиком 4, який пов'язано через шатун 5 з вказаним довантаженим поршнем-поплавцем 2,
✓ щонайменше одну вивідну трубу 7 з одностороннім механізмом водозабору Б, який примикає до нижньої частини вказаного циліндра 1,
✓ клапанний механізм водозабору А, який розташовано у нижній частині вказаного циліндра 1 та який містить водозабірний клапан 19, який пов'язано з кулачком 13, розташованим на кулачковому валу 12, який пов'язано через механічну передачу з вказаним колінчастим валом 3 з маховиком 4.
Робота корисної моделі
Для запуску зануреного рідинного двигуна "Батрак", прокручуючи колінчастий вал 3 за маховик 4, піднімають довантажений поршень-поплавець 2 у положення верхньої мертвої точки колінчастого вала 3. У довантажений поршень 2 через люк, який знаходиться у верхній частині довантаженого поршня 2 завантажують вантаж, який може складатися з каменів, болтів, гайок або залізних виливанців, які щільно входять в нижню поршневу частину, далі закривають завантажувальний люк та за допомогою болтів фіксують його від потрапляння у нього води.
Величина вантажу повинна складати не більше утримання на плаву повітряної подушки юбки довантаженого поршня 2 поплавця з вагою, рівною силі водяного стовпа для підйому довантаженого поршня 2 поплавця, який складається з верхньої навантаженої камери, у яку розміщують вказану вагу, та нижньої поплавкової камери, яка виконана у вигляді двох пневматичних камер, покладених одна на одну, які щільно сидять у спідниці довантаженого поршня 2.
Від величини вантажу довантаженого поршня-поплавця 2 залежить потужність зануреного рідинного двигуна.
Положення клапана водозабору 19 в цей момент повинно стояти у закритому стані.
Фіг. 1. Під впливом отриманої сили тяжіння від вантажу довантажений поршень 2 поплавець починає рух вниз, внаслідок чого за допомогою манжетів 21 та своєї ваги починає видавлювати воду з циліндра 1 через вивідні труби 7, піднімаючи односторонні клапани 8 напором води з циліндра 1 у резервуар 11.
Після витиснення води з циліндра 1 довантажений поршень 2 доходить до нижньої мертвої точки колінчастого вала 3 після накопичення енергії у маховиках 4.
Інерційна енергія маховиків 4 через колінчастий вал 3 механічну передачу, а саме від відомої зірочки 16 колінчастого вала 3, через ланцюговий привід 9 клапанної системи водозабору на відому зірочку 15 за допомогою осі кулачкового вала 12 та самого кулачка 13 піднімає клапан водозабору 19 (див. Фіг. 2) в відкрите положення та закриває внутрішній клапан 8 у циліндрі і перекриває вихід води із циліндра 1 у вивідні труби 7, створюючи максимальний тиск води басейна 11 на довантажений поршень 2.
Вода, що знаходиться у резервуарі 11, внаслідок відкриття клапана 19 за рахунок тиску та принципу сполучених посудин та енергії накопиченої маховиком 4, починає піднімати довантажений поршень-поплавець 2 вверх.
Манжети 21 довантаженого поршня 2 не дають воді обходить довантажений поршень 2. Односторонні клапани 8 у вивідних трубах 7 поступово переходять у закрите положення. Таким чином довантажений поршень 2 доводить положення колінчастого вала 3 через шатун 5 до верхньої мертвої точки та клапанний механізм водозабору А знову через ланцюговий привід 9 механічної передачі за допомогою обертання кулачка 13 клапан 19 за рахунок впливу пружини 18 стає у закрите положення. Робочий цикл зануреного рідинного двигуна повторюється без участі людини та призводе у круговий рух колінчастий вал 3, який дає механічну енергію, з якої можна отримати електричну енергію. Таким чином занурений рідинний двигун "Батрак" здійснює свою роботу.
Щоб зупинити заглибний рідинний двигун слід перекрити стоп-кран 10 на вивідних трубах 7, внаслідок чого двигун плавно зупиняється за рахунок перекривання води у вивідних трубах 7. Овальний проріз головки шатуна (фіг. 28) служить для зм'якшення гідроударів під час надходження у верхній та нижній точках роботи довантаженого поршня поплавця.
Враховуючи вищенаведене зрозуміло, що корисна модель, що заявляється, належить до рідинно-занурених рідинних двигунів, який не використовує паливо та є малооборотним та мобільно-стаціонарним джерелом альтернативної енергії, яке може бути використано як на рухомих кораблях, катерах, потягах, так и стаціонарно на токах (віялки, навантажувачі) пилорами, систем водопостачання та інше.
Використання корисної моделі, що заявляється, дозволить суттєво зберегти природні паливні ресурси для майбутніх поколінь та направити існуючі ресурси на досягнення інших цілей. Отримати більш дешеву, майже дармову механічну та електричну енергію, що помітно знижає собівартість будь-якої продукції, покращує побут людства та екологію навколишнього середовища.
Зрозуміло, що корисна модель, що заявляється, не обмежується варіантами, які було викладено вище та зображено на фігурах.
Формула корисної моделі
1. Заглибний рідинний двигун, який містить циліндр, в якому розташовано довантажений поршень-поплавець з манжетами, колінчастий вал з маховиком, який пов'язано через шатун з вказаним довантаженим поршнем-поплавцем, щонайменше одну вивідну трубу з одностороннім механізмом водовідводу, який примикає до нижньої частини вказаного циліндра, клапанний механізм водозабору, який розташовано у нижній частині вказаного циліндра та який містить водозабірний клапан, який пов'язано з кулачком, розташованим на кулачковому валу, який пов'язано через механічну передачу з вказаним колінчастим валом з маховиком.
2. Двигун за п. 1, який відрізняється тим, що у верхній частині циліндра додатково розміщено щонайменше один водовідний отвір.
3. Двигун за будь-яким з вищевказаних пунктів 1 або 2, який відрізняється тим, що довантажний поршень-поплавець складається з двох камер, а саме верхньої навантаженої камери та нижньої поплавкової камери.
Приглашение к обсуждению прочитанного
|
|
10 изобретений, сделанных по ошибке
Десятки вещей, которыми мы пользуемся каждый день, появились благодаря простой случайности. Наиболее известным подобным открытием, безусловно, является открытие Америки Христофором Колумбом, который на самом деле плыл в сторону Азии.
А сейчас американская исследовательница Шарлотт Джонс опубликовала книгу «Ошибки, которые заработали», в которой собрала множество примеров ошибок, в большей или меньшей степени повлиявших на жизнь человечества.
1. «Кока-Кола». В 1886 году доктор и фармацевт Джон Пембертон пытался приготовить микстуру на основе вытяжки из листьев коки и африканских орехов кола, обладающих тонизирующими свойствами. Микстура продавалась только в аптеках, но однажды продавец, в обязанности которого входило разбавлять ее водой, перепутал краны и налил газированную воду вместо обыкновенной.
2. Печенье с кусочками шоколада, один из самых популярных видов печенья в США. Оно было изобретено в 1930-е годы, когда хозяйка небольшой гостиницы Рут Вэйкфилд решила испечь обычное печенье с шоколадным вкусом. Она разломала шоколадную плитку и перемешала кусочки шоколада с тестом, рассчитывая, что шоколад растает в духовке. Слава Богу, что мадам не знала физики.
3. Клейкие бумажки для заметок появились в результате неудачного эксперимента по усилению стойкости клея. Сотрудник исследовательской лаборатории получил плотный клей, который не впитывался в склеиваемые поверхности и был совершенно бесполезен. Зато на клее отлично держались, не повреждая при этом бумагу закладки в книжках.
4. Резина. Чарльз Гудийр случайно открыл рецепт изготовления резины, которая не размягчается в жару и не становится хрупкой на морозе: он случайно нагрел смесь каучука и серы на кухонной плите. Этот процесс получил название вулканизации.
5. Ластик. Англичанин Д. Пристли известен как первооткрыватель аммиака, хлористого водорода, кислорода и других газов. Однако у этого ученого есть и другие открытия, а точнее – изобретения, которыми люди пользуется до сих пор. В 1770 году Пристли предложил своим коллегам использовать кусочки натурального каучука, чтобы стирать с бумаги карандашные и чернильные записи. К великому удивлению ученого, этот способ сразу же получил широкое распространение.
6. Кардиостимулятор. В 1941 году инженер Джон Хоппс по заказу военно-морского флота проводил исследования в области гипотермии. Перед ним была поставлена задача найти способ максимально быстро обогреть человека, долгое время пребывавшего на морозе или в холодной воде. Хоппс пытался использовать для разогрева высокочастотное радиоизлучение и случайно обнаружил, что сердце, переставшее биться в результате переохлаждения, может быть снова «запущено», если его стимулировать электрическими импульсами.
7. Антибиотики. Появились в результате забывчивости Александра Флеминга, который оставил пробирку с бактериями стафилококка без внимания на несколько дней. Пробирка заплесневела.
8. Тележку для супермаркета изобрел владелец большого продовольственного магазина в Оклахома-Сити, который заметил, что покупатели отказываются покупать некоторые товары, потому что их тяжело нести.
9. Мешок для мусора. Гарри Василюк был изобретателем и инженером и однажды к нему обратился муниципалитет города, который поставил задачу: сделать так, чтобы бытовые отходы не высыпались в процессе загрузки мусоросборочных машин. Василюк долгое время раздумывал над созданием подобия пылесоса, но решение пришло внезапно. Кто-то из его знакомых или домашних (версии расходятся) кинул фразу: «Мне нужна сумка для мусора!». Василюк сообразил, что для операций с мусором следует использовать одноразовые мешки и предложил делать их из полиэтилена. Первым пластиковые мешки для мусора стал использовать госпиталь города Виннипега. Первые мешки для мусора, предназначенные для частных лиц, появились в 1960-е годы. Ныне одной из важнейших проблем, которые предстоит решать человечеству, является утилизация мусора.
10. Микроволновая печь. Известный исследователь Перси Спенсер, случайно стал создателем микроволновой печи. В 1945 году, незадолго до конца II мировой войны, он проводил исследования, ставившие своей задачей улучшить качество радаров. В момент опыта, Спенсер прошел перед работавшим излучателем и обнаружил, что шоколадный батончик в его кармане расплавился. После серии экспериментов была создана первая микроволновая печь, которая весила около 400 кг. Ее предполагалось использовать в ресторанах, самолетах и кораблях – там, где требовалось быстро разогревать пищу. Сейчас микроволновая печь стоит примерно на каждой двенадцатой кухне мира.